Декларацію 29 вересня – в життя! Генеральний секретаріат та Мала рада, засукавши рукава, заходилися виконувати програму 29 вересня. Ось перелік заходів, спрямованих на руйнацію держави та розпалювання громадянської війни:2 жовтня– рішення ГС про затвердження товариша
«Вони відвикли від практичного життя…» «Вони відвикли від практичного життя, перебуваючи довгий час емігрантами за кордоном. Національних здобутків вони так само не вміють цінити, як той панич, що, не працювавши тяжко, не вміє цінити крішки хліба»[288]. Це звинувачення
УЦР: життя після смерті Не можна сказати, що авторів цієї авантюри не попереджали: досить перечитати добре відомі науковому загалові документи. Наприклад, у звіті про відновлене 12 січня засідання Малої ради читаємо: «Д[обро]дій Лібер, який виступає від імені меншовиків і
Стандарти життя Люблю ходити вечірніми вулицями Берліна. Моя улюблена розвага — зазирати у вікна людських квартир. І ці берлінці не приховують того, що їхні стіни — книжкові стелажі. Тобто це нормальний стандарт берлінського помешкання, воно мусить бути заставлене
Драматургія життя Спілкуюся час від часу з небожем Малевича, йому вже за 80... Він розповідає, що побував у Канаді в дядька... Потім знов мав можливість приїхати до Канади, але зрозумів, що не зможе залишитися, бо не витримує їхнього штибу життя. І ось він каже до своїх: «Ви
Життя неконцептуальне «Жлоби» можуть бути увічнені на полотнах, чому ні. «Жлоб-арт» — весела ідея, там яскраві фарби, виразні герої. Але з етичної точки зору я особисто згоден далеко не з усім, точніше, я з усім не згоден. Якщо підійти до цього проекту з точки зору класової
Життя біля туалету Розвиток будь-якого культурного суспільства — в шляху далі. Дякуємо історії за те, що вона була, а ми рухаємося вперед. Тобто ми проаналізували свою історію, вивчили її уроки, зробили належні висновки і продовжуємо розвиватися. Не потрібно копатися в
Культ життя Найвищий рівень життя, побут, культуру мають країни, де переважає протестантська віра, непоганий рівень добробуту — в католиків. А от там, де православіє, там з рівнем добробуту і загальної культури, на жаль, значно гірше. Російська православна церква дуже
Людське життя як акт мистецтва Як художник я добре бачу, що людське життя — це спочатку мистецький акт, а потім усе інше.Існує певний і вельми тонкий прошарок людства, котрий виробляє життя саме як мистецький проект: художники у широкому розумінні цього слова. І часто вони
Уроки життя Чи маю я право називати людей жлобами? Не маю? Думаю, так говорять люди, які менше контактують із соціумом, ніж, наприклад, ті, що таки мають право так говорити. А з людьми треба говорити тією мовою, яку вони можуть зрозуміти. Тобто твій візаві тебе інакше не почує.
Гламурне життя На постсовковому просторі люди насправді не в гламурі, а в псевдогламурі, хоч думають інакше. Бо існує висока мода, гламур рівня Шанель. До цієї мадам у мене немає претензій. Схиляю голову й аплодую. Але вона — там, де її поява — це природно. А тут був
Справжнє життя Недавно між гастролями їхав на автомобілі Україною і зняв свою подорож. Про те, що моя країна — суцільна руїна. Я не вибирав кадри: не було з чого. Це руїна. Відео знімав впродовж 4-х-годинної поїздки маршрутом Миколаїв — Калуш — Івано-Франківськ — Тернопіль
А ЯКЕ ЖИТТЯ БУЛО ТОДІ!? Звісно, й пам" ятаю довжелезні черги в магазинах.Мені вже далеко за п”ятьдесят. Звісно я був піонером і комсомольцем. І тоді, колись здавалося, що наше радянське життя — це дні, розписані на вічність вперед, і жодна сила в світі не в змозі порушити
ПОВІСТЬ ПРО ПЕРВІСНОГО ВЧИТЕЛЯ Було це дуже давно, коли Полісся ще не називали ні Поліссям, ні Підліссям. Може й називали б, але ще не знали, як воно називається. Це був край безкінечних боліт, непрохідних лісів, повноводних озер і річок з крутими берегами, поцяткованими